спеціалістка простору АІМ, психолог, психотерапевт
Простими словами, сонний параліч — це тимчасовий стан, під час якого людина прокидається, але ще не може поворухнутися. Так ніби мозок вже прокинувся, а тіло ще ні.
Під час такого стану людина перебуває у свідомості, але не може довільно керувати тілом і говорити, навіть рухати пальцями рук або ніг. При цьому дихання не порушується і навколишнє середовище сприймається достатньо чітко.
В МКХ-10 сонний параліч визначали, як різновид парасомнії, пов’язаної з фазою швидкого сну. Зараз розрізняють:
Парасомнії — це розлади сну, при яких людина виконує незвичні дії будь-коли під час сну: під час засинання, у фазі повільного сну, у фазі швидкого сну (REM), під час пробудження.
Скільки триває сонний параліч? Від кількох секунд до декількох хвилин. Після чого він сам минає.
Сон — це життєво необхідний стан свідомості, під час якого відбувається відновлення фізичних і психічних сил.
Щоб це здійснювалось належним чином, мозок не просто змушує нашу свідомість “від’єднатись” від зовнішнього світу. Він запускає дуже складний фізіологічний процес, який має свої особливості і мусить відбуватись певним чином.
Вважається, що параліч сну відбувається під час REM-фази сну внаслідок розсинхрону роботи мозку та мускулатури при пробудженні. Із поки що незрозумілих причин, під час сонного паралічу мозок “не встигає розбудити тіло”, хоча людина перебуває у стані неспання.
Коротко кажучи, структура сну складається з:
Повний цикл сну становить близько 90-110 хвилин. Для повноцінного відновлення нам важливо мати за ніч 5-6 повних циклів.
REM-фазу сну інакше можуть називати швидким сном або парадоксальним сном. Назва пов’язана із тим, що на цій стадії мозкова активність підвищується, водночас відбувається глибоке розслаблення скелетної мускулатури (атонія). Саме на цій стадії наш мозок обробляє емоції, консолідує пам’ять та генерує безліч сновидінь.
Атонія необхідна, щоб ми не відтворювали у реальному житті ті рухи, які здійснюємо уві сні. Водночас під час швидкого сну у нас підвищується пульс і тиск, частішає дихання і відбуваються швидкі рухи очей під закритими повіками.
Наразі є зовсім небагато експериментальних досліджень, які могли б детально пояснити, чому виникає сонний параліч.
В нормі у нас гальмуються рухові нейрони під час REM-фази сну. Поки що невідомо, чому деякі люди відновлюють рівень свідомості під час REM-фази сну, що власне викликає сонний параліч.
Як виглядає сонний параліч? Основний симптом — атонія. Це слабкість м’язів тіла, неможливість поворухнутись — зазвичай під час пробудження.
Окрім цього, інші ознаки та симптоми:
Під час сонного паралічу галюцинації можуть варіюватись від приємних кінестетичних відчуттів (наприклад, відчуття плавання або польоту) до жахаючих візуальних і звукових галюцинацій (наприклад, відчуття присутності когось іншого в кімнаті або переживання “нападу демона”).
Відомо, що деякі дослідники задокументували випадки, коли люди мали епізоди сонного паралічу, проте хибно тлумачили їх як реальні “візити” привидів, демонів, відьом чи інопланетних сутностей.
Єдиної причини сонного паралічу немає і зазвичай мова йде про сукупність декількох факторів:
Також порушення сну, зокрема безсоння та апное, можуть впливати на якість сну та бути пов’язаними з виникненням епізодів сонного паралічу.
Ізольований сонний параліч найчастіше виникає, коли людина хронічно виснажена та має хронічну недостачу якісного сну.
Окрім цього, сонний параліч вважається більш поширеним серед психіатричних пацієнтів та студентів (є відповідні дослідження).
Припускається, що це може бути пов’язано із тим, що ці групи досліджуваних регулярно мають порушення сну.
Зазвичай сонний параліч діагностує лікар-психіатр шляхом виключення інших можливих розладів сну або психіки.
Він же визначає напрям стратегії лікування і дає подальші рекомендації. А також спеціаліст допоможе визначити, чи не пов’язані симптоми з іншими розладами сну, зокрема нарколепсією.
Не варто лікувати сонний параліч самостійно — це може тільки нашкодити.
Багато кого хвилює, чи можна померти від сонного паралічу. Сам по собі ізольований сонний параліч не є небезпечним для життя та здоров’я.
Проте його точно не варто ігнорувати, адже він може бути ознакою загального нервового виснаження, яке у свою чергу може мати різноманітні негативні наслідки.
Важливою є обізнаність про цей стан і розуміння того, що він триває недовго і від нього не помирають.
Відчуття страху, паніки, присутності загрозливого стороннього є характерною ознакою сонного паралічу (дехто плутає панічні атаки із цим станом — але вони мають інші прояви та механізми). Тому бути в абсолютному спокої під час сонного паралічу неможливо. Але можна допомогти собі трохи легше перенести такий епізод.
Зокрема можна подумки собі нагадувати: “Це паралічний сон. Я про нього знаю. Те, що я відчуваю/бачу мені ввижається. Так буває. Це не протриває довго. Зараз все налагодиться. Це не є небезпечним для життя. Діафрагма добре працює, я можу дихати. Головне — дихати”.
Нагадування про дихання важливе, адже часто під час сильної тривоги, переляку чи паніки ми ніби “забуваємо дихати” під впливом цих переживань.
Якщо під час сонного паралічу дихання утруднене, то це через емоції, а не через якісь тілесні фактори. Тому насамперед важливо допомогти собі поступово заспокоїтись і перечекати.
Однозначно необхідно звернутися за медичною допомогою, якщо епізоди сонного паралічу відбуваються час від часу або з певною регулярністю. Професійна діагностика та лікування допоможуть почуватися краще.
Якщо трапився епізод ізольованого сонного паралічу, після якого через декілька годин ви нормально почуваєтесь — тут важливо подумати про те, чи достатньо ви відпочиваєте і чи в порядку загалом ваш сон.
“Проблеми зі сном” або “Не можу відпочити” можуть бути запитом як до психолога-психотерапевта, так і до лікаря-психіатра.
Сам по собі ізольований сонний параліч не є смертельним і не свідчить про якусь “поломку” вашої психіки. Проте в деяких людей він може викликати підвищену тривогу і страх засинати.
У такому разі також обов’язково необхідно звернутися до хорошого психолога або до лікаря-психіатра.
Психолог допоможе з’ясувати причини сонного паралічу і знайти способи впоратись із ними.
Водночас лікування сонного паралічу може включати корекцію графіка сну, зниження рівня стресу тощо. Конкретні методи лікування визначає спеціаліст після оцінки симптомів.
У деяких випадках на сон і психічний стан можуть впливати медикаменти, зокрема антидепресанти (СІЗЗС — селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну), однак самостійно призначати чи змінювати такі препарати не варто.
Хорошою профілактикою сонного паралічу будуть:
Заповни, будь ласка, всі дані, щоб ми могли з
тобою сконтактувати!
