спеціалістка простору АІМ, психолог, психотерапевт
Згідно з визначенням ВООЗ, професійне вигорання — це стан глибокого емоційного виснаження, зниження мотивації та ефективності, який виникає на тлі хронічного стресу і безпосередньо пов’язаний із твоєю діяльністю на роботі.
Вигорання до міжнародної класифікації хвороб — це стан, який належить до факторів, пов’язаних із зайнятістю, а не до психічних розладів.
Професійне вигорання варто розглядати окремо від емоційного та особистісного, адже воно стосується ефективності на роботі напряму.
Але, якщо подивитися глибше, цей стан виникає через сукупність факторів, які включають і робочу сферу, і особистісну. Як мінімум тому, що ми не можемо розділитись на дві частини, а завжди є цілісною особистістю.
Зверни увагу: вигорання — це не просто втома чи “складний період”, а сигнал психіки й тіла про тривале перевантаження та втрату ресурсу.
Саме тому цей стан є важливою причиною звернутися на консультацію до кваліфікованого психолога. Спеціаліст допоможе розібратися з факторами, що призвели до виснаження, відновити ресурси й запобігти поглибленню симптомів.
Професійна підтримка дає безпечний простір для дослідження твого стану та розуміння, як ти можеш відновити хороше самопочуття.
З погляду професії, є декілька факторів, які можуть сприяти розвитку професійного вигорання. Розгляньмо детальніше кожен із них.
Якщо кількість робочих завдань переважає над можливістю відпочити, це не дає нервовій системі відновитися. Робота без відпусток — це передумова фізичної втоми та порушення балансу між роботою й особистим життям.
Постійна взаємодія з негативними запитами клієнтів або складними кейсами на робочому місці підсилює накопичення негативних емоцій. Так ти витрачаєш більше свого ресурсу стресостійкості.
Причинами професійного вигорання організації є насамперед недомовки та сварки між співробітниками, нечіткі ролі, нереалістичні очікування від роботи. Ми не можемо зосередитись на роботі, якщо емоційна напруга переважає над сприятливим для концентрації середовищем.
Надмірне робоче навантаження, дедлайни “на вчора”, термінові завдання без пауз, висока інтенсивність роботи — прямий шлях до перевантаження нервової системи.
Навіть якщо тобі здається, що досить довго ти можеш працювати на максимум, з часом ресурси виснажуються і ти відчуваєш всі стадії професійного вигорання.
Це частий запит у психотерапії вже тоді, коли воно досягає масштабів безсилля і втоми, а людина не може впоратися самостійно. Але цей стан точно можна вчасно розпізнати.
Прояви вигорання можуть з’являтися поступово, вони не завжди виглядають, як різке виснаження. Часто це поєднання змін психічного та фізичного: у самопочутті, емоціях і поведінці. Уважність до цих сигналів допомагає вчасно зупинити розвиток вигорання. Симптоми розглянемо далі.
Пам’ятай: до психофізіологічних симптомів професійного вигорання відносяться зміни в самопочутті, тілі, енергійності, якості сну.
Вона не минає після вихідних чи відпочинку, ти постійно почуваєшся виснаженим, маєш труднощі з концентрацією. До того ж часто виникає апатія та бракує сил, щоб виконувати повсякденні задачі.
Тебе часто турбують проблеми зі сном, безсоння: важко заснути ввечері (в тому числі через думки про події, які відбулися протягом дня, або через очікування майбутніх подій) і прокинутись вранці.
Ці фізичні симптоми можуть бути пов’язані з постійною напругою м’язів і нервової системи. Часто таке самопочуття — результат тривалої напруги. Це сигнал організму, що нервова система не встигає відновлюватися, і такий стан не варто ігнорувати.
Батарейка ніби постійно на 0. Крім того, тіло сигналізує про межу своїх можливостей — з’являються розлади апетиту, часті застуди тощо. Людина може помітити, що навіть невеликі фізичні чи розумові зусилля даються з величезною складністю. Це може впливати не лише на продуктивність на роботі, а й на якість життя поза нею.
Спробуй простежити, чи змінились реакції на рівні соціально-психологічних взаємодій. Людина може помічати зміни у ставленні до колег, зниження мотивації та бажання брати участь у робочих процесах. Що конкретно ти можеш відчувати?
Ще один із симптомів вигорання — відчуття емоційної відстороненості. Психіка, яка виснажилась, прагне до ізоляції, щоб відновити ресурс.
Стійка байдужість до особистих результатів або до того, як працюють твої співробітники. У такому випадку прагнення до нового знижується або зовсім зникає, нові ідеї не зʼявляються і здатність до творчого пристосування не має можливості реалізуватися.
Різкі реакції на дрібниці також можуть бути ознакою вигорання на роботі. Спробуй простежити за своїми емоціями й діями, коли щось тебе не влаштовує.
Бажання мінімізувати спілкування, відчуття втоми від соціального життя, перевага часу наодинці — усе це причини звернути увагу на свої ресурси.
На тлі хронічного стресу тебе не покидає нав’язливі запитання: “Навіщо я це роблю?”, “Можливо, я тут даремно витрачаю час?”
Перші дзвіночки, які свідчать про синдром професійного вигорання — це не різкий спад продуктивності, а зміни у ставленні.
Наприклад, робота починає дратувати та приносити купу негативних емоцій, відпочинок не відновлює, твоя ефективність знижується, з’являється цинізм або емоційна порожнеча.
Саме в цей момент важливо подбати про своє ментальне здоров’я і звернути увагу на власний стан.
Якщо не працювати над покращенням стану, симптоми можуть поглиблюватись та бути причиною поганого самопочуття надалі.
Через тривалий стан емоційного виснаження згодом може розвинутися тривожність або депресія. Людина може помічати, що досить дрібні ситуації викликають сильний стрес, підвищується чутливість до критики, з’являються нав’язливі думки або внутрішнє напруження.
Вигорання виникає також на тілесному рівні: знижується імунітет, частішають застуди, з’являються хронічні головні болі, м’язова напруга або біль у спині. Тривала напруга може провокувати порушення сну та проблеми з апетитом.
Ти можеш відчувати брак соціальної підтримки, і як наслідок виникатимуть конфлікти в колективі, невдоволення роботою, зниження результатів.
В період емоційного вигорання спадає твоя продуктивність та залученість у внутрішні процеси компанії. Завдання, які раніше ти міг виконати швидко та якісно, тепер вимагають більше часу та сил.
Якщо не працювати з вигоранням, можуть виникати професійні кризи, спроби змінити сферу діяльності або відчуття втрати сенсу роботи. Довгостроково це впливає на професійну ідентичність, внутрішню мотивацію та відчуття задоволеності життям.
Насамперед — визнати стан і зменшити навантаження. Переглянути межі на роботі та в особистому житті, відновити відпочинок, повернути контроль над графіком. До того ж, у тебе має бути спорт, здоровий сон та харчування.
Найважливіше — не залишатись наодинці, адже так впоратися із цим станом — значно складніше. Соціальна взаємодія дає можливість розділити твої переживання та може бути ресурсною, якщо вона приємна для тебе.
Своєчасне звернення по допомогу — ключовий крок до подолання вигорання й відновлення ресурсу. До кого варто звертатися?
1. До керівника або HR:
2. Корпоративний психолог або зовнішній фахівець-психотерапевт допоможе зрозуміти причини вигорання та відновити ресурси.
3. До лікаря, якщо є стійкі фізичні симптоми.
З погляду HR — це прозорі процеси в компанії, реалістичні очікування від працівників, культура комунікації. Дуже важливо будувати відверті стосунки з працівниками, щоб у момент втоми або незадоволеності вони мали відчуття опори й небайдужості від компанії.
З погляду психології — це регулярний відпочинок, емоційна гігієна, здоровий сон, підтримка та відчуття сенсу в щоденних справах. Регулярна фізична активність — чудове рішення, щоб зняти напругу та зарядити організм енергією, скинути стрес. Соціальна залученість додає відчуття сенсу.
Нестача цих речей у щоденному житті — це великий ризик особисто дізнатися, що таке вигорання.
Важливо: цей стан — не особиста проблема людини, а сигнал системи. І чим раніше його почути, тим здоровішою буде і команда, й бізнес.
Заповни, будь ласка, всі дані, щоб ми могли з
тобою сконтактувати!
