Що таке компульсивне переїдання?

За Binge-Eating Disorder компульсивне переїдання — це різновид РХП — споживання величезної кількості їжі за короткий проміжок часу, що супроводжується відчуттям втрати контролю. У медичній літературі також має назву “психогенне переїдання”.

На відміну від булімії (Bulimia Nervosa), при компульсивному переїданні зазвичай відсутня компенсаторна поведінка — тобто очищення (наприклад, викликання блювоти, приймання сечогінних або проносних препаратів, надмірні фізичні навантаження.

За МКХ11, основними симптомами психогенного переїдання є:

• втрата відчуття контролю;
• повторюваність (принаймні раз на тиждень протягом декількох місяців);
• надмірність — людина з’їдає набагато більше за стандартну порцію;
• психологічний дискомфорт — напади переїдання супроводжуються почуттям провини, соромом, відразою до себе;
• після нападу людина не вживає блювотні або проносні засоби.

Чим відрізняється компульсивне переїдання від звичайного?

У скаргах пацієнтів ми можемо чути різні висловлювання щодо їхньої харчової поведінки. Наприклад:

• я їм забагато;
• я весь час об’їдаюсь;
• мене розраджує тільки їжа;
• у мене звичка їсти, коли я нервую;
• коли мені сумно, то не помічаю, як з’їдаю дуже багато солодкого;
• мені гидко від того скільки я з’їв тощо.

Епізодичне ситуативне переїдання може бути пов’язане з традиційними святкуваннями, тривалими перервами в прийому їжі тощо. 

При виникненні надмірного дискомфорту людина зупиняється, і якщо й має почуття провини, то швидкоплинне і воно не супроводжується відразою до себе. 

При компульсивному переїданні ключовою є несвідома спроба в такий спосіб регулювати нестерпні інтенсивні емоційні стани, тривогу, сором, самотність. 

Це супроводжується втратою контролю, дисоціативними процесами та не залежить від відчуття голоду або смаку їжі. 

Симптоми та ознаки компульсивного розладу харчової поведінки

Для кращого розуміння клінічної картини ми можемо поділити симптоми компульсивного розладу харчової поведінки на три сфери.

1. Поведінкова:

• значний апетит, поглинання великої кількості їжі в об’ємах, які суттєво перевищують норму для звичайної людини за таких самих обставин;
• їжа поглинається набагато швидше, ніж зазвичай, часто механічно, без належного пережовування та фокусу на смаку;
• немає зв’язку з фізіологічним голодом, епізод починається не через потребу в їжі, а через певний емоційний стан:
• людина прагне їсти наодинці, ховає продукти або таємно купує їх, оскільки відчуває сильний сором за свої об’єми споживання;
• процес зупиняється лише при досягненні дискомфортного, хворобливого відчуття переповнення шлунку або блювоти;
• специфічні ритуали — наприклад, планування нападів, накопичення “тригерних” продуктів, періоди ретельного планування раціону, які неминуче завершуються зривом.

2. Емоційні симптоми та афективна сфера:

• напад компульсивного переїдання завжди має емоційну динаміку, часто неусвідомлену і дисоційовану, де споживання їжі виступає, як дезадаптивний копінг;
• дисфорія або тривога перед нападом: наростання внутрішньої напруги, нудьги, самотності чи роздратування;
• ефект дисоціації під час їжі: пацієнти часто описують стан, як тимчасове “відключення” від реальності, емоційне оніміння, відсутність почуттів і спогадів про момент приступу;
• постепізодна депресивна симптоматика — одразу після завершення нападу виникає гостра відраза до себе, інтенсивний сором, провина, відчуття безпорадності, симптоми депресії.

3. Фізіологічні та соматичні прояви внаслідок постійних метаболічних та фізичних перевантажень організму:

• шлунково-кишковий дискомфорт — здуття, спазми, відчуття важкості, рефлюкс, розлади травлення;
• варіативність маси тіла — на відміну від нервової булімії (BN), при компульсивному переїданні відсутня регулярна компенсаторна поведінка (очищення шлунка, зловживання проносними, надмірні тренування). Через це людина може поступово набирати вагу, хоча індекс маси тіла (ІМТ) може залишатися і в межах норми. До того ж це може призводити до ожиріння;
• енергетичні коливання — виражена млявість, сонливість та апатія після нападів, зумовлені різкими інсуліновими стрибками.

Причини, що провокують компульсивне переїдання

Причини виникнення компульсивного переїдання є комплексними. Зокрема до цього призводять:

• травматичний досвід — емоційне та/або фізичне насильство, депривація, неглект, психічні травми, гіперконтролююча поведінка бітьків, порушення ранніх материнсько-дитячих інтеракцій (Хільда Брух, Крістофер Фейерберн);
• особливості розвитку нервової системи, нейрохімічні процеси, особливості роботи дофаміново-серотонінової системи винагороди, на грунті яких може розвиватись розлад харчової поведінки, зокрема компульсивне переїдання (Walter Kaye);
• алекситимія, труднощі в розпізнаванні, диференціації та вербалізації власних емоцій. Коли людина не може зрозуміти, що саме вона відчуває (сум, самотність, злість), психіка намагається подолати тривогу за допомогою таких копінгів, як переїдання, фізичний біль, дисоціативний стан.

Психодинамічна теорія демонструє, що розлади, пов’язані з харчуванням, є проявами дефіцитів в дуже ранніх стосунках немовляти з дорослими, які про них піклувались, і є відбитком первинного розуміння стосунків з навколишнім світом. 

Саме там бере початок почуття нестерпної внутрішньої порожнечі, заборона мати власні почуття і висловлювати їх. 

Це також джерело самоушкоджуючої поведінки. Емоційне переїдання можна розглядати як селфхарм, в якому присутнє агресивне ставлення до свого тіла, як до об’єкту, або переживання фізичного болю замість нестерпного емоційного.

Що провокує епізоди компульсивного переїдання?

Тригер, який запускає епізоди переїдання може бути не таким суттєвим, як сам стан людини в моменті — емоційне виснаження, дезадаптація, дефіцит підтримки.

Психологічні фактори

• Афекти, нестерпні емоційні стани, негативні емоції — це гостра тривога, самотність, сум, гнів. При цьому свідомого переживання цих афектів людина не може витримати і перериває цикл за допомогою дисоціації і стану трансу під час переїдання.
• Когнітивні викривлення, перфекціоністське мислення “все або нічого”, коли людина починає їсти щось внутрішньо заборонене і потрапляє в пастку “вже нема чого втрачати, я все зіпсувала”, — відбувається процес запуску компульсії.
• Міжособистісні конфлікти, неможливість висловлювати агресію в соціумі чи в родині, акумуляція напруги, коли шляхом компульсії відбувається розрядка.

Фізіологічні фактори

Хронічна втома, відсутність сну та відпочинку — на цьому фоні послаблюються функції префронтальних відділів, які відповідають за самоконтроль.

Поведінкові фактори

Жорсткі обмеження раціону, після яких відбувається зрив: чим сильніший тиск обмежень, тим сильнішою буде зворотна компульсивна відповідь. У деяких випадках це може формуватися як нервове переїдання.

Як відбувається епізод компульсивного переїдання?

Епізод компульсивного переїдання має свою структуру і стадії.

1. Накопичення напруги — втоми, самотності, емоційного або когнітивного дискомфорту. Людина може свідомо намагатись контролювати себе, але префронтальна кора поступово виснажується. Це може тривати кілька днів/тиждень.
   
2. Запуск компульсії, бар’єр самоконтролю падає, виникає тунельне мислення “все або нічого”, реальність звужується. Це відбувається дуже швидко, за декілька секунд/хвилин. 
3. Поглинання їжі, безпосередньо напад — їжа поглинається швидко, хаотично, без розрізнення смаків і сумісності продуктів. Людина в цей момент неначе не перебуває в реальності, не відчуває сигналів насичення. Цей стан можуть описувати, як трансовий або дисоціативний. 
4. Завершення приступу, розплата — через фізичний біль у шлунку, нудоту або закінчення продуктів людина припиняє поглинання, ефект трансу миттєво припиняється. Тоді виникають ще більш нестерпні почуття: сорому, провини, дефективності, страху та відрази до себе. Це вже починає готувати підґрунтя для нового приступу. Так формується замкнене коло.

Діагностика

Діагностика компульсивного переїдання (BED) у клінічній психології та психіатрії базується на виявленні стійких поведінкових і психоемоційних патернів. 

Оскільки цей розлад не супроводжується регулярним очищенням шлунка, для людей, які страждають на компульсивне преїдання, ключовими критеріями стають саме втрата контролю та глибокий психологічний дискомфорт. 

Ставить діагноз і визначає методи лікування переїдання лікар-психіатр на основі критеріїв МКБ-10 (11).

Тест на компульсивне переїдання

Для первинної діагностики клінічним психологом або самодіагностики можна використовувати шкалу компульсивного переїдання Binge-Eating Scale (BES). https://novopsych.com/assessments/eating/binge-eating-scale-bes/ — результат приходить на поштову скриньку.

Також для самодіагностики можна переглянути критерії DSM-5 DSM-5 Criteria for Binge Eating Disorder. 

Наслідки 

Регулярне повторення компульсивних нападів чинить руйнівний вплив на соматичне здоров’я людини, та найбільше страждає психічна сфера, ставлення до себе, самоповага. 

Фізичні

• Хронічне перевантаження травної та метаболічної систем.
• Шлунково-кишкові розлади: розтягнення стінок шлунка, гастроезофагеальний рефлюкс (печія), хронічне здуття, закрепи, синдром подразненого кишківника (СПК) та ризик гострого розширення шлунка.
• Метаболічні порушення: різкі коливання рівня глюкози в крові, розвиток інсулінорезистентності, що згодом може призвести до цукрового діабету 2-го типу.
• Серцево-судинні ризики: підвищення рівня “поганого” холестерину (ЛПНЩ), артеріальна гіпертензія (високий тиск) та збільшення ризику атеросклерозу.
• Порушення сну: розвиток апное (короткочасна зупинка дихання уві сні), безсоння через травний дискомфорт уночі, денна млявість.

Психологічні

Психоемоційна сфера страждає через прогресуюче почуття безпорадності та деструктивне ставлення до себе та власного тіла

• Афективні розлади: формування або поглиблення клінічної депресії, стійких тривожних станів та генералізованої тривоги.
• Руйнація самооцінки: незадоволення своєю зовнішністю, хронічний сором, дисморфофобія (нав’язливе невдоволення особливостями власного тіла) та відчуття втрати контролю над своїм життям.
• Соціальна ізоляція: уникнення публічних заходів, зустрічей, де передбачається споживання їжі; мінімізація контактів через сором за свій зовнішній вигляд чи страх компульсивного зриву.
• Погіршення когнітивного функціонування: фіксація думок на їжі, калоріях, вазі чи плануванні наступного нападу виснажує ментальний ресурс, знижуючи концентрацію уваги.