Емоційний інтелект — що це? Для чого і як його розвивати у дитини чи дорослого?

Консультація психолога Методи психотерапії Психологічне здоров’я
17 Грудня, 2025
методи психотерапії МІА та Фройд

Володимир Чупрін

головний спеціаілст простору АІМ, психотерапевт, педагог

Що таке емоційний інтелект і як його розвивати — поради психолога

Що таке емоційний інтелект?

Емоційний інтелект вивчають багато дослідників. Один із найбільших його популяризаторів — Деніел Ґоулман (Daniel Goleman, Emotional Intelligence, 1995). Він формулює визначення так: емоційний інтелект (EQ) — це здатність вибудовувати стосунки через розпізнавання, розуміння та управління власними емоціями й емоціями інших людей (книга також є в перекладі українською “Емоційний інтелект” Деніел Ґоулман, 2018 року).

 

У повсякденному житті люди з високим рівнем емоційного інтелекту зазвичай краще адаптуються до змін, простіше вирішують конфлікти і краще відчувають емоційний стан співрозмовника.

Базові складові емоційного інтелекту

Ґоулман запропонував п’ятикомпонентну модель емоційного інтелекту, яка включає:

 

  1. Самоусвідомлення (Self-Awareness) — здатність розпізнавати свої емоції, розуміти їхній вплив та мати чітке уявлення про свої сильні та слабкі сторони.
  2. Саморегуляція (Self-Regulation) — здатність контролювати, регулювати або перенаправляти свої емоції, уникати імпульсивних дій та адаптуватися до змін
  3. Мотивація (Motivation) — внутрішнє прагнення досягати цілей, наполегливість, ініціативність. 
  4. Емпатія (Empathy) — здатність співпереживати, розпізнавати емоції інших людей, розуміти їхні потреби та погляди. 
  5. Соціальні навички (Social Skills) — здатність будувати здорові стосунки, ефективно спілкуватися, вирішувати конфлікти та впливати на інших. 

 

Ця модель є однією з найвпливовіших у сучасній психології та широко використовується в освіті, бізнесі та лідерстві. 

 

Хоч у багатьох складових на початку слова є префікс “само-”, – на моє глибоке переконання, всі ці поняття набувають сенсу лише у контексті стосунку з Іншим. 

 

Людині потрібна людина, 

Як світлу – безобрійна даль, 

Як вічності – кожна година, 

Як щастю потрібна печаль. 

Навчитись ділити на двох. 

(Олена Матушек) 

 

Адже лише у стосунку з іншим можливо:

  • усвідомити себе, своє існування, схожості чи відмінності; 
  • виявити та усвідомити власну емоційність, запальний або стриманий характер; 
  • зауважити/виявити, над чим хотілося б працювати та що хотілося б розвивати (а, можливо, й ні). 

Сфери прояву емоційної компетентності

Психологічна компетентність

Це здатність людини ефективно діяти в різних ситуаціях, опираючись на самопізнання, самоконтроль, ефективну взаємодію з іншими, а також на здатність до саморозвитку та самореалізації. 

 

Складається із: 

  • самопізнання (розуміння власних мотивів, емоцій та поведінки); 
  • самоконтролю (здатність розпізнавати свої емоції — (радість, гнів, страх, роздратування тощо — і керувати ними);
  • ефективного спілкування (вміння слухати, що каже співрозмовник, висловлювати свої думки та почуття); 
  • взаємодії з іншими (здатність до співпраці, вирішення конфліктів, емпатії та підтримки); 
  • саморозвитку (прагнення до постійного навчання, вдосконалення та професійного зростання); 

самореалізації (реалізація свого потенціалу та досягнення поставлених цілей, незважаючи на стереотипи й думки інших).

Соціальна компетентність

Передбачає здатність особистості ефективно взаємодіяти з іншими людьми, працювати в команді, бути уважним до чужих почуттів, читати сигнали невербальної комунікації, не уникати стосунків тощо.

 

На практиці люди, з якими працюю, нерідко зауважують прямий зв’язок: пізнаючи себе та власні процеси, починають краще розуміти інших людей.

Корпоративний психолог може допомогти покращити взаєморозуміння в робочому колективі, покращити рівень емоційного інтелекту та ефективно вирішувати конфлікти.

Праксіологічна компетентність

Визначення каже, що це здатність людини ефективно діяти в конкретних ситуаціях, досягати поставлених цілей та приймати рішення

 

У сфері емоційного інтелекту це б означало бути компетентним у найголовнішій сфері – власної особистості.

Для чого потрібно мати високий рівень емоційного інтелекту?

Емоційний інтелект — це невід’ємна складова у процесах самоусвідомлення та саморефлексії, усвідомленого прийняття рішень та дій. І, зрештою, він потрібен для побудови будь-якого типу стосунків (робочих, романтичних, батьківсько-дитячих тощо).

 

Як 5 органів чуття (дотик, зір, слух, нюх, смак) нам потрібні для взаємодії та пізнання світу речей, так емоції – для світу людей.  Є велика ймовірність, що людина без емоційного інтелекту буде переживати себе, як незрозумілий, непрогнозований об’єкт у світі таких самих незрозумілих та непрогнозованих об’єктів.

Як підвищити рівень емоційного інтелекту?

Відповідаючи на запитання типу “Як підвищити рівень емоційного інтелекту?”, “Як розвивати самосвідомість?” чи “Як навчитись контролювати емоції?”, однозначно хочеться сказати – у стосунку! Безпечному, навчальному, сповненому турботи та прийняття. 

 

Одним із версій такого є психотерапевтичний стосунок. У ширшому сенсі (поза вирішенням конкретних проблемних запитів) психотерапія є процесом емоційного навчання. 

 

Психотерапевт у Львові може допомогти тобі краще розуміти свої емоції та навчитися взаємодіяти з іншими людьми.

Як розвивати самосвідомість?

Розвиток самосвідомості — це чи не найскладніший процес, з яким маємо справу, коли йдеться про емоційний інтелект. Адже мова не просто про певне знання про себе, здатність усвідомлювати себе, як особистість, розуміти свої думки, почуття, мотивації, емоційні реакції та дії. 

 

Додай до цього динамічне знання про власні якості, переконання, слабкі та сильні сторони власного “Я” (яке невпинно змінюється), а також усвідомлення свого зв’язку зі світом та впливу на інших (які також невпинно змінюються).

 

Розвивати самосвідомість можна за допомогою ведення щоденника емоцій, практики усвідомленості, рефлексії, а також у роботі з психологом або психотерапевтом. 

 

Останніх часто сприймають доволі функціонально — є проблема і є спеціаліст, який може допомогти її вирішити. У певній мірі це так, але допоки психолог чи психотерапевт розпитує детальніше про суть проблеми, ти отримуєш приємний непрямий бонус: збільшення рівня самосвідомості. 

Як навчитися контролювати емоції?

Доволі часто чую, що під терміном “контролювати емоції” люди мають на увазі їхнє подавлення (“взяти себе в руки”), заперечення (“та нічого не відчуваю, все норм”) або взагалі витіснення (“емоції зайві і я живу без них”). У довготривалій перспективі такі підходи можуть мати неочікувані наслідки (а це не дуже про “контроль”). 

 

З точки зору EQ альтернатива полягає у їхньому прийнятті та розвитку навичок:

  • усвідомлювати/помічати власні емоції (Що я зараз відчуваю?, Які в мене фізичні відчуття? Наприклад, прискорене серцебиття, стиснення в грудях, напруження м’язів); 
  • розпізнавати/називати їх (Наприклад: злість, страх, радість, сум); 
  • розуміти їхні причини (Яка потреба стоїть за цією емоцією? Чого я хочу?);
  • знаходити здорові/екологічні способи вираження та врегулювання емоцій (Що саме я обираю зробити та в якій формі?). 

 

Як і кожна навичка, це процес, який потребує часу та практики. Будь терплячим до себе та давай собі право звертатися за допомогою.

Що таке емпатія і чому вона важлива?

Емпатія — це здатність співпереживати, відчувати емоції іншої людини. Вона дозволяє бачити світ з погляду іншого, розуміти його потреби та мотивацію. 

 

Люди з високим рівнем емпатії легше будують контакт, швидше знаходять спільну мову з різними людьми, краще вирішують суперечності.

Соціальні навички: як будувати і підтримувати стосунки з іншими?

Велика частина цієї навички — це аналіз та усвідомлення ВЖЕ НАЯВНИХ патернів. Практично ніхто із нас не опиняється в один момент раптово в соціумі: сім’я стає першим місцем/простором, де, разом із першими кроками та першими словами, відбувається перша емоційна взаємодія.

 

Вже тоді ми вчимось дистанціюватись або ж навпаки йти в контакт. Навички слухати, проявляти щирість, бути відкритим до зворотного зв’язку допомагають створити атмосферу довіри, підтримки та ефективної взаємодії.

 

Тому в дорослому віці НЕ отриманий досвід може вплинути на на нас не менше, ніж той, який ми пережили. Зокрема це проявляється в романтичних стосунках. Якщо ви з партнером прагнете краще розуміти один одного, корисною буде індивідуальна консультація сімейного психолога.

Мотивація, як складова емоційного інтелекту

Навичку розуміти мотиви власної поведінки складно переоцінити. 

 

Люди з розвиненим емоційним інтелектом вміють надихати себе, навіть у складних обставинах. Вони орієнтовані на розвиток, можуть працювати на довгу дистанцію, не втрачаючи задоволення від процесу. Розуміти, чого саме я хочу, чиє це бажання, кому це потрібно і де в тому всьому Я – чудова відправна точка для подальших дій. 

Як розвивати емоційний інтелект у дитини?

Ось кілька (і це точно не вичерпний список!) практичних порад, як це робити: 

  • говори, як називається кожна емоція (допомагай дитині розпізнавати та називати твої і її емоції: “Ти зараз злишся, бо іграшку забрали?”);
  • використовуй “емоційний словник”, щоб вивчати і позитивні, і негативні емоції;
  • розмовляй про почуття щодня (розпитуй у форматі: “Як ти себе сьогодні почував у школі?”, а також ділися і своїми емоціями: “Я сьогодні був трохи засмучений, бо…”);
  • читай та обговорюй книжки з емоційним змістом (казки або оповідання, у яких герої переживають різні емоції — ідеальний матеріал). Обговорення можна почати зі слів: “Як ти думаєш, що відбувається з цією людиною? Що вона відчуває? Чому?”;
  • грайте в рольові ігри — наприклад, гра “Емоції на обличчі”: дорослий показує міміку, а дитина вгадує емоцію. Грайте “у магазин”, “лікарню”, “дитячий садок” — це тренує співпереживання та соціальні навички;
  • давай простір для емоцій (не кажи: “Не плач!” або “Чого ти боїшся, це не страшно!”. Натомість, краще: “Я бачу, що тобі страшно. Це нормально. Спробуймо зрозуміти, як можемо з цим справитись.”;
  • розвивай емпатію (обговорюй, як інші можуть себе почувати: “Як ти думаєш, яку емоцію відчув себе Назар, коли його не взяли гратись?”, або заохочуй допомагати іншим: “Давай запитаємо, як ми можемо підтримати Марічку, бо вона сумує”;
  • навчай дитину та навчайся сам способам саморегуляції: дихальні вправи, “банка емоцій”, малювання емоцій — чудові інструменти;
  • будь прикладом! Твоя поведінка — головний зразок. Якщо ти говориш про свої емоції, регулюєш їх конструктивно, дитина вчиться того ж.

 

Якщо помічаєш складнощі — корисною буде консультація дитячого психолога у Львові. Спеціаліст допоможе дитині покращити розуміння емоцій, а батькам — підтримати малечу.

Які книги про розвиток емоційного інтелекту радять читати психологи?

Щоб мати розвинений емоційний інтелект, рекомендую почитати:

  • Класика жанру: “Емоційний інтелект“, “Емоційний інтелект у бізнесі”, “Емоційний інтелект лідера” Деніела Ґоулмана;
  • “Психологія емоцій” Пола Екмана;
  • “Психологія впливу” Роберта Чалдіні;
  • “Як приборкати тигра” Морін Хілі (для дитини);
  • “Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях” Марка Лівіна й Іллі Полудьонного.